Category Archives: Історія

Зараз найвідоміші коштовності мадам Марі Роз Жозефи Богарне, відомої в історії як Жозефіни, коханої дружини Наполеона Бонапарта, зберігаються у Луврі та приватних колекціях європейських монархів.

Розкажемо про найвідоміших із них. Ще зовсім молодий Бонапарт підніс коханій в 1796 обручку, прикрашене двома сапфірами — білим і блакитним, і з тих пір сапфіри супроводжували весь їхній подружній шлях. Жозефіна і Наполеон віддавали перевагу саме їм.

Continue reading →

Що може породити спілку геніального художника та геніального ювеліра початку 20 століття? Звичайно ж, неповторні зразки витончених за художньою цінністю виробів стилю ар-нуво.

Наприкінці 19 століття Жорж Фуке вирішив створити власну торгову марку ювелірних прикрас, яка відрізнялася б від стилю його батька, теж відомого ювеліра. Приурочити випуск нової марки в новому унікальному стилі Фуке хотів до Всесвітньої торгової виставки в Парижі. Для того. Щоб пройшло успішно він запросив до співробітництва відомого художника, вітражиста — Альфонса Муху.

На виставці в Парижі салон двох художників мав незвичайний успіх — нові рослинні форми, поєднання дорогоцінних матеріалів з неблагородними, особливі жіночні силуети дизайну, буяння фарб та поєднань кольорів.

Continue reading →

У епоху, іменовану Великим переселенням народів, варварські племена проникали до Імперії у територіальному сенсі, а й у культурному. Варвари переймали римську культуру тією мірою, у якій могли прийняти. Але й двір Константинополя та Равенни запозичив певні елементи одягу у варварських найманців. З боку ж німців від Риму/Візантії запозичувалися насамперед прикраси. У результаті взаємопроникнення культур було створено прекрасні зразки «варварського» ювелірного мистецтва, який поступається за вишуканістю римсько-візантійським зразкам.
Continue reading →

Майстри ювелірної справи пізнього середньовіччя — епохи Відродження та маньєризму створювали предмети побуту та прикраси, в яких сама сировина, каміння та метали, відсувалися на задній план, т.к. з їхньої точки зору головним було підкреслити тонкість і складність обробки. Так з’явилися знамениті відрізняльні різьблені геми, посуд з шаленими за тонкістю роботи багатофігурними рельєфними сценами виробу, підвіски з рельєфною емаллю та ін.
Continue reading →

В епоху раннього середньовіччя в ювелірному мистецтві зазвичай використовувалися бронза і мідь, золото і срібло стали використовувати лише десь з 13 століття і тільки придворні майстри, щоправда почали поширюватися інкрустації дорогоцінним камінням. У народі ж використовували дешевші матеріали – срібло, виробне каміння типу малахіту, бірюзи, яшми, сердоліка.

Характерні техніки ювелірів ранньохристиянського середньовіччя – застосування неограненого каміння (кабошонів), холодна емаль, рослинні та зооморфні мотиви в орнаментах.

Continue reading →

Саме слово «ювелірний» походить від нього. «Juwel» або голл. «juweel», що в перекладі означає дорогоцінний камінь, а саме ювелірне мистецтво – це виготовлення художніх виробів та благородних та деяких кольорових металів з використанням дорогоцінного, напівдорогоцінного та виробного каміння та ін. матеріалів типу кістки та дерева за допомогою спеціальних технік обробки зазначених матеріалів. Такими прийомами є кування, огранювання, лиття, карбування, чорніння, полірування, тиснення, скань, емаль, різьблення, вальцювання, інкрустування, філігрань, зерна та ін.
Continue reading →