Ювелірні вироби стародавнього Єгипту

Для стародавніх ювелірних виробів мали зовсім не ту цінність, яку сьогодні мають для нас. Вони вірили, що коштовності мають певний магічний сенс, що вони якимось чином захищають нас від злих чарів, від прикрощів і навіть від фізичних нападів. Частково ця традиція збереглася й донині. Але древні, особливо єгиптяни, набагато ясніше відчували, що коштовності мають бути пов’язані з силами природи, які допомагають тому, хто їх носить. Тобто коштовності були просто прикрасами.

Браслет цариці Аххотеп. Близько 1530 до н. е.. Золото, лазурит, сердолік, бірюза.
Довжина 15 см; ширина 4,3 см. Єгипетський музей, Каїр.
На застібці вигравірувано ім’я цариці.

Ювеліри Стародавнього Єгипту використовували у своїх виробах переважно золото, срібло та електрум. Електрум — найскладніший сплав, це з’єднання золота, срібла та інших металів (нині його практично неможливо отримати), яке схоже на срібло, але блиском нагадує платину. Срібло для стародавніх єгиптян мало цінність навіть більшу за золото, тому що було пов’язане з Ісідою, з практичними містеріями, тобто з таїнствами і магією; срібло використовувалося у поєднанні із золотом та камінням, яким єгиптяни приписували священну силу. Подібно до того, як китайці робили свої головні символи з нефриту (наприклад, символом Всесвіту у них було велике нефритове колесо з отвором посередині), єгиптяни часто використовували ляпис-блакит, який був одним з магічних каменів. Також вони застосовували сердолік, мінерал червоного кольору,

Головний убір цариці. Близько 1504 — 1450 до н. е.. Золото, сердолік, скло
Висота 23,8 см; діаметр 30 см. Музей Метрополітен, Нью-Йорк
Реконструкція головної прикраси та зачіски цариці — однієї з дружин Тутмоса III.

Для давньоєгипетського майстра-ювеліра було дуже важливо, щоб скляний або керамічний виріб усередині був такого ж кольору, як і зовні. Для нас це не має жодного значення: якщо нам потрібна чаша або ваза синього кольору, нам достатньо, щоб вона була блакитною зовні. Наше західне мислення не може сьогодні зрозуміти, чому симпатичні крісла, обшиті зеленою тканиною, мають бути зеленими та всередині там, де ніхто не побачить. Але давні єгиптяни мислили інакше. У роботах високої якості, тих, які освячувалися в храмах (адже в ті часи, як і зараз, були великі майстри та прості ремісники, які створювали вироби для широкої публіки), ми бачимо, що колір матеріалу всередині такий самий, як і зовні.

Намисто із зображенням священних жуків-скарабеїв. Близько 1350 р. до н. е..
Золото, ляпис-блакитний, зелений польовий шпат, кальцит, скло. Висота 11,8 см; ширина 10,8 см. Наіональний музей, Каїр. Приклад барокових тенденцій. Характерний для деяких виробів із гробниці Тутанхамона.

У Єгипті ювелірні вироби формою зазвичай є божеств, у яких вірили єгиптяни. Найпоширенішим виробом був, мабуть, скарабей, Кефер. З Стародавнього царства до епохи Клеопатри єгипетське ювелірне мистецтво накопичило стільки багатств, що його практично неможливо класифікувати. Зазначимо лише, що багатство Єгипту не суперечливе і немає невідповідностей. Через тисячоліття Єгипет проніс всю свою магічно-релігійну силу, втілену в ювелірних виробах, які носили у певний момент і певних частинах тіла.

Пектораль із зображенням божественного птаха — сокола. Фрагмент. Близько 1350 р. до н. е..
Золото, ляпис-блакитник, сердолік, бірюза. Висота 11,7 см
Національний музей, Каїр. Бог Гор, син Ісіди та Осіріса, представлений у вигляді сокола. У пазурах птиці — ієрогліфічні знаки вічності (шен) та життя (анх).

Золотий трон Тутанхамона. Вид збоку.

Золотий трон Тутанхамона. Вид ззаду. Кінець 18 династії (близько 1333 — 1323 до н. Е..)
Дерево, листове золото, кольорове скло, емаль, напівдорогоцінне каміння; інкрустація
Національний музей, Каїр. Виготовлений ремісниками Ахетатона — столиці Єгипту за фараона Ехнатона. На задній спинці трону зображені царські уреї, рослини та птахи з берегів Нілу.

Пектораль з крилатим скарабеєм. Близько 1334 — 1328 до н. е..
Золото, срібло, сердолік, лазурит, кальцит, обсидіан(?), бірюза, скло. Висота 14,9 см; ширина 14,5 см
Єгипетський музей, Каїр

Пектораль царівни Меререт Близько 1840 р. до н. е.. Золото, сердолік, лазурит, фаянс 7,9 х 10,5 см
Єгипетський музей Каїр

Пектораль у вигляді сокола. Близько 1334 — 1328 до н. е..
Золото, блакитний, сердолік, бірюза, обсидіан, скло. Ширина 12,6 см
Єгипетський музей, Каїр

Пектораль із зображенням священного жука-скарабея в оточенні царських уреїв та рослинним орнаментом. Близько 1350 р. до н. е.. Золото, ляпис-блакитний, бірюза, сердолік, скло.
Національний музей, Каїр

по мат. liveinternet.ru/users/lviza_neo/post122482055/